http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4860

 
Наталя Цьонь
Бойківські фразеологізми

ЛЕКСИЧНІ

Аж волос(с)є на голові шторца стало - здивуватися, злякатися.
Аж ми голова ходором ходит - у кого-небудь виникає стан запаморочення.
Вже має пляц на вуса - головусий, що пхається між дорослих.
Виє як пес на мороз - погано співає.
Втікав і капці погубив - людина, яка лякається і тікає від будь-кого.
Втулив як циган за мамцю - мало заплатив.
Губу роззявити - неуважність.
Дати буханця в плечі - вдарити.
Дати по макітрі - вдарити по голові.
Дати налисника - дати по шиї.
За пса го не має - мати ні за що.
Запиши си тото на чолі - дуже добре, надовго запам’ятати щось.
З пальця собі тото не виссав - сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати.
На свої вуха тото чув - безпосередньо, особисто.
На святого нікде - ніколи.
На твари написано - на обличчі написано.
Ніби льоху ссав - брудний.
Парастас правити - сваритися.
Почірхав сі в голову - пошкодував чогось, зазнав якоїсь прикрості.
П’яте колесо до фіри - бути зайвим.
Робити як на мальварок - робити як-небудь.
Талапати язиком - базікати.
Тото вже втонуло в пам’яті - забулось.
Ше не впав, а вже йойкає - говорять про песиміста, що нарікає, хоч не зазнав ще нещастя.
Як корові з писка - понівечений, знищений.
Яке їхало, таке здибало - однакові.

ЗАПОЗИЧЕНІ

Догодив, як ксьонз Касьці - добре обійтись з людиною, вся увага.
Йти на спацер - йти на танці.
Мати хосен - мати прибуток.
Пропав, як ксьонзові качита - пропасти безвісти.
Шляк трафив - нарікання.
Як Лель і Полель - нерозлучні.

ФОНЕТИЧНІ

А впав би-с сім раз на єднім місці - прокляття.
А втік бис (би-с) від свої сорочки - прокляття: щоб ти збожеволів.
Аби-с тут гори перевертав - виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато.
Аж вочи з макітри лізут - дуже важко комусь.
Бода-с би ти скисла - прокляття.
Бода-с лиш ногами на тьигнув - прокльон, бажання смерті комусь.
Бода-с ноги задер (здер) - прокляття, щоб хтось помер.
Бода-с ти в синє возеро пішла - прокляття.
Відпер му в живі вочи - відповів прямо в очі.
Він міні памороки тут морочит - розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись розібратись в чомусь, з’ясувати, зрозуміти щось.
Воює ним дідько по всіх кутах - говорять про збиточного непосидющого хлопця.
Впав у тєжку недугу - тяжко захворіти.
Всюда бував, нігде місцє не загрів - непостійна людина, волоцюга.
Говори до него, коли він німец - не розуміє твоїх слів.
Дав му поза вуха - вдарив у лице, у потилицю.
Дати драпака - тікати.
Єдиного мука десєтьом наука - потрібно вчитись на чужих помилках.
З єдного вола дві шкурі не друть - зайвого не отримаєш.
Кривим воком дивитсі - виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось.
Лупати очима - розгубитись, неуважність.
На кінські Петра - ніколи.
Наплювати міні на се - байдужість.
Не дали собі на голові кілє тесати - не дали собою командувати, керувати.
Оба за єдно копито - одної думки.
Пігнався на штири вітри - куди завгодно, куди захочеться.
Пішов як рак по дріжжі - ніколи, дуже довго.
Сі нагнівав, бо му муха на ніс всіла - нагніватись нізащо.
То міні з голови випало - забути.
Ше не встав, а вже їсти кричит - лінива, вередлива дитина.
Ше ніхто не втік від своєї доли - вислів віри в невідхильність долі, тобто того, що людині суджено.

МОРФОЛОГІЧНІ

А то судна година з тобов - справедливе покарання, відплата.
Аби-с ми з тим у вочи не ліз - настирливо поставати в уяві; ввижатися.
Аж волосє на собі рве - впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися.
Аж єм сі за голову схопив - вживається для вираження
сильного здивування, переживання, туги, розпачу.
Аж ми голова тріщит - хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь.
Аж ми сі очи розбігают - хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше.
Аж му в очах горит - страх.
Аж сі здиміла - здивуватись.
Бог би ти віку урвав - прокляття, бажання, щоб людина померла.
Брудне як пацє - дуже брудний.
Випало ми з гадки - зовсім забутися.
Він аж горит з цікавости - комусь дуже цікаво про щось дізнатись, нетерпець.
Вочи сі злипают - дуже хочеться спати, відпочити.
Вража мати ті там знає - незадоволення ким-, чим-небудь.
Вроди сі та вдайсі - народитись у щасливу годину.
З грудей ми сі гора звалила - відчути полегшення, звільнившись від тяжких обов’язків, сумнівів, турбот.
Всипали му як бобу - бити когось.
Всього му сі відхотіло - лежить недужий або мертвий.
Гандлює свойов сокиров - людина керує собою сама, як хоче.
Гнобит го як не Боже створінє - збиткуватись над кимось, зневажати, гнобити.
Говорив му від щирого серцьом - відверто, чесно.
Говорив му сяк і так - марно пояснювати комусь щось.
Говорит аж вуха в’янут - комусь неприємно, гидко чути, слухати щось.
Говорит, аж сі души радує - бути задоволеним, відчувати радість, втіху від чогось.
Годит му як болячці - дуже запопадливо, надзвичайно.
Голови му сі не держит - не пам’ятати чогось, забувати щось.
Головов наложити - загинути.
Горит як солома - дуже швидко.

Горло си підрізав - не зміг щось промовити.
Дав му бобу залізного з’їсти - щось неприємне, образливе.
Дав му в зуби - побив когось, розправився з кимось.
Дав му добру порцію - добре когось відлупцювати.
Дав му сі в руки - здаватися, не чинити опору комусь.
Держит сі твердо на ногах - не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати.
Дивит сі крізь пальці - свідомо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не помічати чогось недозволеного в чиїхось діях, вчинках.
Дивит сі, аж му вочи з голови лізут - хтось надмірно натужується, через силу робить щось, надривається.
Дідько го сюди приніс - незадоволення з приводу чийогось приходу.
До горла ми сльози підступают - важкість на душі.
З головов сі сховаєш - піти у безвість.
З ніг ся валит - втрачати здатність триматися на ногах через хворобу, втому, сміх і т. ін.
За гонор робит - дуже хизується.
За горло го вхопив - настирливо або силою домагатися чогось.
За своїм крайом серце болит - хто-небудь тяжко переживає
з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь.
Завдав му гарту - дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь.
Змучив єм сі, що ніг ані рук не чую - бути надзвичайно втомленим.
Кожде свойов голов радит - немає одної думки.
Крає ми серце як на тарели - завдати комусь страждання, муки, душевного болю.
Крутити сі, як муха в кропі - бути дуже заклопотаним.
Любит го, як пси діда - ненавидить.
Любят ся як голубів пара - у повній злагоді, дуже дружно.
Май го на воці - спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь.
Мало го очима не з’їв - пильно дивитись на когось, обдивлятись.
Молода кров кипит - хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення.
Муркоче як кіт над мишов - жадібно, пристрасно.
На всьо махнув кров - збайдужіти до когось, чогось.
На гаразд му пішло - добре себе почувати.
На такій годівлі був, що ледве ноги волочит - погано годували.
Навидіт мі як рідний - любить як рідний.
Нагнав му страху - налякати когось.
Найду я тебе під землев - де завгодно.
Напудив сі, аж у нім духу не стало - дуже злякався.

Не вдержит сі, як в решеті вуда - дуже швидко.
Не встиг-єм сі обернути - миттю, дуже швидко.
Не вступит му ані на крок - образно: свариться і не змовчить, не дасть випередити себе.
Не годен-єм руков рушити - дуже слабкий, нездатен працювати.
Не могло ти де там голову вкрутити - шкода, що людина не пропала десь інде.
Не спускай го з вочей - постійно пильно дивись на кого-, що-небудь.
Ніхто сі вченим не вродив - щоб бути вченим, треба вчитися, працювати.
Нудит світом і собов - жити в тяжких умовах, не відчувати сенсу життя, бути незадоволеним життям, відчувати до нього нехіть.
О, то далеко, на кінци язика - людина скупа на слово.
Очи му отворив - показувати, розказувати усю правду про щось.
Очі му си злипают - засинати.
Парпаєт сі, як курка в попели - беззмістовно вовтузитися в чомусь.
Перед очима ми стоїт - зовсім близько від когось, поряд.
Пише як кур(к)а лабов - поганий почерк.
Підсипав му вуглє - додав духу, запалу, відваги.
Плентати сі під ногами - заважати.
Плюнь тай ногов розітри - не звертай уваги на що-небудь.
Потрібно ти того, як свині кадила - зовсім не потрібно, зайве.
Пустив го з димом - знищити вогнем, спалити.

Пустив сі на легкий хліб - засоби існування, здобуті без труднощів, без особливих зусиль.
Пустив сі на пси, сі пустив на пси - пропав марно, безрезультатно.
Риє підо мнов, як свині (свиня) в бульбі - навмисно завдавати комусь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось.
Сам наварив єс, сам пий - сам розв’язуй проблему.
Сидит як засватана - несмілива, сором’язлива, нерішуча.
Такий недобрий, аж з ньго искри скачут - уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості.
Таким єм як з глини ліплений - надто м’який, підкаблучник.
То так ті тато з мамов навчили? - соромлять дитину.
Тобі сі в голові перевернуло - все перемішалось, попуталось.
Хочу з тобов говорити в штири очи - відкрита розмова, віч-на-віч.
Що кому годіт сі - кожному своє.
Як на волоску висит - перебувати в дуже непевному, критичному становищі.
Як ти вріжу, то не бій сі - погроза: наб’ю, напакощу.

ЕТНІЧНІ ГРУПИ УКРАЇНЦІВ

Як мало ми знаємо про свій народ! А те, що українці поділяються на етнічні групи і саме тому мають багатогранну культуру, досі не всім відомо. Один сімферополець (українець!), наприклад, вельми здивувався, дізнавшись, що гуцули - українці. Тривалий час життя „західняків" вважалося чужим наддніпрянцям. Але ці відмінності лише поверхові. Сподіваємося, що ця рубрика допоможе вам дізнатися більше про українську культуру й не ритися в запилених фоліантах. Сьогоденна розповідь присвячена бойкам.

БОЙКИ, українське плем’я верховинців, що населяє обидва узбіччя середньої частини Карпат (звідси Бойківщина). Назву „бойки" виводять від частого вживання населенням частки "бойє" у різних значеннях. Гадають, що бойки - нащадки давнього слов’янського племені білих хорватів, яких Володимир Великий приєднав до Київської держави. Їхнє походження виводили навіть від кельтів (бої), але ця гіпотеза безпідставна. Подекуди бойки цураються своєї назви, вважаючи її за образливу, і називають себе верховинцями (С. Рабій-Карпинська). Ця традиція закріпилася навіть у літературі: радянські видання західноукраїнських казок - наприклад, „Казки Верховини" (а не „Казки Бойківщини"). На Закарпатті назва бойки не дуже поширена. Інша назва - бойчуки.
Територія Бойківщини займає увесь Високий Бескид. Бойки відрізняються від сусідів мовою, одягом, будівництвом, звичаями. До недавнього часу бойки носили одяг домашнього виробництва: полотняні штани й сорочки, киптар або сердак, широкополий капелюх (бриль), ходаки (легке, міцне шкіряне взуття) і широкий шкіряний пояс; жінки носили полотняні сорочки, спідниці - мальованки та білі полотняні плахти; бойківська сорочка вишивана хрестиковим геометричним візерунком, рідше з рослинним орнаментом, виконаним одним (чорний або червоний) або двома кольорами (чорний і червоний, червоний і синій); такі ж кольори й на бойківських писанках із архаїчним орнаментом (хрестикові або ромбові конструкції - знак засіяного поля, матері-землі). В архітектурі на Бойківщині зберігся своєрідний тип бойківської хати (з ґанком) і трибанних церков із характерними опоясаннями. Деякі перекази, наприклад, про Святославову могилу, про короля Данила та ін., свідчать про участь Бойківщини в спільноукраїнських історичних процесах.

Бойки як активна етнічна група виплекали плеяду видатних діячів. Серед них був Юрій Дрогобич (справжнє прізвище Котермак) - перший доктор медицини в Україні, професор університету в Кракові 1488 р., згодом професор і ректор Болонського університету - найпершого в Європі. Талановитий бойко здобув діамантовий перстень - знак приналежності до найсвітліших умів Європи, і навіть перший серед українців видав за кордоном друковану книгу - латинською мовою (астрономічний прогноз на 1483 р.). Юрій Дрогобич був і прекрасним латиномовним поетом - передвісником раннього бароко (таким чином, бароко як процес зародилося в Україні). Найвеличнішим серед синів Бойківщини був Іван Франко (у радянські часи його етнічна приналежність не згадувалася). Він перший ґрунтовно дослідив культуру й побут бойків і навіть походження назви свого племені. У 1930-х рр. почав видаватися „Літопис Бойківщини" (Самбір).

Оксана ДЖМІЛЬ.