Анна Лука Ярослав
Українське шкільництво в Ярославі в роках 1939-1944

Часи ІІ світової війни принесли великі зміни на Ярославщині. Німці, на окупованих ними землях – припинили польський наступ на українців. Щоправда не дозволяли вони ніяких політичних дій, але в культурній та економічній ділянках можна було розгортати широку діяльність під проводом УЦК та його філіялу УДК.

Одною з дуже важливих ділянок тодішнього життя було шкільництво. Перед війною у Ярославі не було ні одної української школи. Навіть ті народні школи, які в часи Австрії були українськими, в період 1918-1939 стали польськими. Не було у Ярославі також ні одної української середньої школи, а до існуючих польських шкіл українцям було дуже важко попасти.

І

Підчас ІІ світової війни відкрито у Ярославі і на передмісті дві великі, українські народні школи. Досі в музеї Кам,яниця Орсеттіх у Ярославі зберігається звіт української школи за шкільні роки 1939/40 та 1940/41.

Зі звіту дізнаємося, що зразу після приходу німців у вересні 1939 року українці Ярослава під проводом проф.Василя Вербенця, уродженця Ярослава і сеньйора тутешнього учительства, збирались і обговорювали плани створення у місті української народної школи. Задум цей підтвердив УДК (Український Допомоговий Комітет), який вже від жовтня 1939 року діяв у Ярославі (голова – проф. Михайло Гнатюк). Від імені УДК над здійсненням плану працювали шкільні референти: директор Д.Теребенець, проф.В.Горох, та секретар УДК – ред.В.Глібовський. Введення задуму у життя виявилося нелегким, між іншими тому, що до цього часу тут не було ні одної української школи. Ініціатори УДК дістали однак підтримку з боку окружного шкільного радника О.Льоренца.

10 грудня 1939 року відбулася нарада батьків, з метою покликати школу до життя. Збори відбулися з присутністю понад 200 ярослав,ян у приміщеннях “Родини”. Відкрив їх місцевий парох, о.кан.Кипріян Хотинецький. Промвляли: д-р М.Терлецький (назначений директором), Д.Теребенець, В.Горох, О.Вергун та інші. Кинули вони між іншими заклик збирання необхідних коштів та технічного обладнання. Початок шкільного року заплановано на день 15 грудня. До цього часу організовано обладнання для школи, яку приміщено в одному з будинків польської школи, при вулиці Парковій 1.

Заклад відкрито згідно з планом, і так 15 грудня 1939 року, 182 дітей зійшлося у Ярославі у своїй школі. Науку розпочато врочистою Службою Божою. До кінця цього шкільного року число учнів зросло до 213.

ІІ Навчання і виховання

Навчання велось згідно з програмою прийнятою шкільним інспекторатом і шкільною референтурою УДК. Обов,язковими предметами були:
релігія, українська мова, німецька мова, природа, рахунки, рисунки, спів, ручні роботи, спів, руханка.
Німецька мова була у програмі навчання 1 1939/40 році до кінця березня. Вдруге її введено1 лютого 1941 року. Польську мову вчено в 1939/40 та на першому курсі 1949/41 року. Предметом надобов,язковим була наука хорового співу.
Умовини праці були важкі. У школі згуртувалася молодь з різних шкіл Ярослава. До того була вона коедукаційною. Багато учнів не розуміло значення рідної мови, навпаки, були вони навчені ставитися легковажно до всього, що українське. Знання рідної мови в письмі було невелике. В короткому відносно часі вдалося змінити цей стан. Молодь скоро зжилася зі собою, почала вважати школу дійсно своєю, гордитися нею. Самі учні прикрашували свої класи, організувалися у шкільні громади. За цим пішла й успішна праця на уроках.

З великою допомогою прийшов у тому плані школі Кружок Рідної Школи у Ярославі, який передав їй свою цілу бібліотеку для молоді (480 книжок). Учні дуже охоче читали. У 1939/40 році прочитано 793 книжки, у 1940/41 на одного читача випало 25 книжок. Згодом управа школи докупила ще 365 книжок та за пожертви школу забезпечено теж підручниками, які бідніших дітей, які могли випозичувати їх з бібліотеки на весь рік.

Турботою цього освітнього закладу, був цілковитий брак шкільних посібників. Крім лавок, столів, стільців, шаф, дошок і умивальників, школа нічого більше не отримала. З допомогою прийшли самі батьки. За зібрані ними гроші закуплено усі видання Українського видавництва, географічні карти, обладнання для науки геометрії і арифметики – всього 239 штук різних позицій. Отець катехит Карло Гасько у свою чергу сам намалював цілу серію картин з історії України. У першому році навчання, школа орендувала також город, де під опікою проф.Вербенця молодь вчилася практичного рільництва, господарства та городництва. (У 1940/41 році город відібрав скарбовий інспекторат).

Щоб ознайомити учнів вищих класів з практичним життям, зокрема ремеслом, українські ремісники Ярослава провели у червні 1940 року ряд доповідей і лекцій.

І так:

О.Вергун – про важливість ремесла в суспільній структурі народу
Шумський – про електротехніку
Васьо – про столярство
Васюта – про шевство
Кудлак – про бляхарство
Бохно – про городництво
Брухаль – про перукарство
Бохно – про кравецтво
В. Вергун – про слюсарство
інж.Преторіус – про ярославську будівельну школу

Завдяки прихильності директора торговельної школи Л.Бачинського, учні народної школи могли ознайомити з нею ближче. Старші учениці професійного закладу співпрацювали з куренем новаків, молодь старших класів народної школи мала змогу побувати на товариській зустрічі у торговельному закладі. З квітня 1941 року Торговельна школа вела теж підготовчий курс для тих учнів, які хотіли поступати вчитися саме до неї. Подібний підготовчий курс для учнів, які хотіли поступати у гімназію вело Учительське об,єднання Ярослава (червень 1941р.) Пересічно, щорік 30 учнів, які закінчили народню школу, переходили до середніх закладів. Інші поступали вчитися ремесла, або залишалися на господарстві.

У народній школі діяли також шкільні організації. А саме:

- Дружина Євхаристійного Ісуса

- Курінь Новаків

- Класні громади – у старших класах. Їх завданням було дбати про свої класи, дисципліну та добру поведінку своїх членів.

ІІІ Позашкільна праця

У такому середовищі як Ярослав, де рідко можна було почути українську пісню, вона мусіла здобути належне собі місце. В час шкільних уроків співу, які вела проф. Козак учні вивчали ряд найкращих  українських пісень, які пізніше співали вдома. Вивчали також і церковні пісні. Згодом створено у школі хор. У 1939/40році вів його о.проф.Гриневецький, а опісля проф. Мелех. Хор був триголосовий, вперше виступав на Шевченківському концерті 10 березня 1940 року.

Поширеним було також навчання рисунків, яке вів проф.о.Карло Гасько. Учням звернено увагу на багатий народний орнамент. Кожен клас прикрасив свій зал іншим мальованим на папері орнаментом. Виставка рисунків, яка відбулася від 1 по 22 вересня 1940 року виявила щире зацікавлення предметом. Багато скористали учні при будуванні шкільної сцени, яку побудовано завдяки знов-таки жертвенності батьків. Проф.о.Гасько розмалював дві зміни стор та фронтом. Учні допомагали в дрібніших декораційних працях. Своя сцена та добрий хор давали змогу гідно відсвятковувати шкільні та національні свята, що мало велике значення в навчальному й виховному процесі. Більшість молоді вперше чула про деякі справи, а вивчаючи тексти добре вивчала теж українську мову. Першим на новій сцені відзначено Свято матері 25 травня 1940 року, а першу більшу дитячу п,єсу – “Пан полковник” – було поставлено 15 грудня 1940 року, в роковини заснування школи. Виставка п,єси була такою вдалою, що присутній на залі ярославський поет – Володимир Маслянкевич – присвятив дітям одну зі своїх поезій. Успіхом втішалася теж виставка “Діда Мороза” й інших. У народній ярославській школі звернено також увагу на українську народну творчість, зокрема при навчанні жіночих робіт. Дівчата під проводом пані Козак вчилися різних родів вишивки, українських узорів. Шкільну працю доповнювали на заняттях після уроків. Багато учениць вишило собі народні кост,юми і у всіх святах виступали саме у них. Головною проблемою навчання того предмета, була нестача матеріалу, що значною мірою обмежували можливості. Подібно у випадку навчання ручних робіт хлопців – брак майстерні і приладдя зумовлювало цикль навчання. Особливу увагу наділено тут забезпеченню книжок із шкільної бібліотеки. Хлопці виготовили теж деяке приладдя для школи.

Також і навчання фізкультури не обмежувалося лише до шкільних уроків. Хоч силою обставин (брак гімнастичного залу), ці заняття проводжено лише в літній час і гарну погоду. Школа мала

до своєї диспозиції 2 м,ячі, сітку для гри у волейбол. З травня 1940 року щоденно проводились післяобідні уроки фізкультури на спортивному стадіоні, які вів п.Скіцько, а згодом проф.Антонович. Результати праці було видно вже на Святі молоді 30 червня 1940 року. Тоді народна школа спільно з торговельною народною школою із Передмістя та школою із села Святе виконала дві масові вправи “Боже Великий Єдиний” та “Як з Бережан до кадри”, які разом з парадом і моментом піднесення прапора були найкращими точками свята. Доповненням програми мали бути “вежа” та “живі шахи” однак через зливний дощ подальша частина імпрези не відбулася.

У лютому 1941 року організовано у школі Курінь новаків, який згодом нараховував 80 членів. Свої вправи Курінь розпочав 1 березня 1941р. в малому залі “Уранії” (бувшого “Сокола”). Згодом вони проводились на стадіоні.

12 квітня однак школу зайняло військо, що припинило працю багатьох позашкільних гуртків. Незабаром недопустимим став теж стадіон. Отже чергове Свято молоді, заплановане на день 22 червня не відбулося.

Незвичайно важливим доповненням фізичного (і перш за все національного) вихованння став літній табір у Гелюші б.Ярослава. (Гелюш – підгірська місцевість з пагорбами до 400 метрів височини). Табір проходив у вакаційній оселі, побудованій повітовим відділенням у лісі. І так з 20 липня по 8 серпня приймало у ньому участь 45 учасників. У тому числі 28 саме з народної школи із Ярослава. Індивідуальний кошт табору становила квота 50-ти зл. При чому більшість учнів скористала з повної або частинної стипендії.

Організатором табору з боку УДК були П.Ісаїв і др І.Черкавський. Комендантом хлопців став проф.Петрівський, а дівчат проф. Козак.

ІУ Співпраця дому і школи

Уся праця школи і позашкільні уроки були можливі завдяки незвичайній прихильності як батьків учнів так цілої громади. Починаючи з перших організаційних зборів (10.12.1939) пожертви на школу впливали систематично. 23 особи і установи, які пожертвували зразу більшу суму (від 50 зл) зараховано до добродіїв школи. Були серед них: Осип Вергун, Олександр Скрипченко, Андрій Васьо, Товариство “Родина”, Теодор Борис, “Марійська Дружина Пань”, о.Карло Гасько, проф.Михайло Гнатюк, Петро Кудлак, Степан Гримак, Казимир Бакаляр, Степан Хариш, інж.Роман Лаврук, “Товариство Опіки над Молоддю”, Богдан Городиський, мгр Омелян Назаркевич, мгр Омеляна Черкавська, “Повітовий Союз Кооператив”, Андрій Ференц, Микола Яремко, УДК у Ярославі, Степан Кікта.

Це лише частина із списка жертводавців. Крім цього значна частина батьків щомісячно вплачувала гроші на дохарчовування молоді. У час акції зимової допомоги одежею, мимо тяжких часів, батьки приносили одяг і взуття, якими забезпечено найбідніших дітей (66 осіб).

На кожній шкільній імпрезі впливали численні безіменні пожертви. Завдяки тому можна було закупити для школи наочне приладдя, бібліотеку, побудувати сцену, обдарувати молодь на св.Миколая роздати свячене 40 учням, влаштувати ялинку для цілої школи, вислати на табір 28 дітей, вести постійну допомогу у харчуванні дітей.

Вагомою була праця, яку для школи давали батьки. Найбільше працювали у тому др Іван Карван та П.Кудлак. У школі постійно працювали мами учнів, як при видачі сніданків, так при влаштовуванні усіх шкільних імпрез.

У співпраці школи й дому дуже важливим було, щоб договоритися з батьками відносно спільних виховних та навчальних методів праці. Батьків ознайомлювано з працею школи, запрошувано їх на спільні зустрічі з управою школи, інформаційні збори.

У Харчування і лікарська опіка

Значне число дітей у школі було голодним. Щоб вирішити цю проблему школа підняла акцію допомоги. У 1939/40 році від 15 січня по 29 червня видано 9543 склянки молока або кави. Користало зі сніданку пересічно 78 дітей денно. Оскільки школа одержала хліб, вихованці діставали на сніданок і кусок хліба. 40 дітей отримували сніданок безкоштовно, інші платили 10 сот.

В 1940/41 додаткове харчування почалося з 1 жовтня та закінчилося 30 травня. У міжчасі були перерви – не завжди вдавалося отримати молоко, а після перенесення школи до іншого будинку, проблемою став теж брак кухні. За весь згаданий час видано 7852 склянки молока або кави. Сніданок видавано після третього уроку.

Вже у першому шкільному році Лікарське товариство заявило, що буде піклуватися школою та біднішім давати поміч безкоштовно – користало з цього 18 дітей. У 1940/41 лікарем став др Іван Черкавський, який зайнявся лікарським обстеженням дітей та весь рік слідкував за їхнім здоров,ям. Крім того школа одержувала від УДК тран, який пило 28 вихованців.

Випускники школи у 1939/40 шк.р (УІІ клас)

1. Бєля Станислав 10. Криса Мхайло
2. Бучма Анна 11. Маковецька Осипа
3. Васюта Володимир 12. Міщиха Осип
4. Гасько Теодозій 13. Нич Роман
5. Гірна Христина 14. Пекар Анна
6. Зеленяк Роман 15. Пинило Юрій
7. Кєрек Анна 16. Подолець Кость
8. Кіщак Тадей 17. Федан Ольга
9. Коляник Осип 18. Чиж Роман

Педагогічний колектив 1940/41

1. Др Терлецький Маркіян – директор школи, класний керівник ІУ класу, вчив української мови в ІІІ-УІІ класах.
2. Бегей Микола – класний керівник ІІІ кл., вчитель німецької мови в ІІІ-УІІ кл., рахунків у ІІ класі, природи в ІІІ кл., фізкультури хлопців.
3. Вербенець Василь – класний керівник УІ  і УІІ класів, вчитель рахунків у ІІІ-УІІ кл., природи у ІІІ-УІІ кл.
4. о.Гасько Карло – катехит, класний керівник У класу, вчив теж рисунків у ІІІ-УІІ класах.
5. Козак Михайлина -  класний керівник І і ІІ класів, вчителька співу у всіх класах, ручних робіт та фізкультури дівчат.
6. Др Черкавський Іван – шкільний ліка

Шкільні події 1940/41 шк.р. 

2 вересня 1940 – початок навчального року
1-2 вересня – виставка у школі рисункових праць молоді
20 вересня - - загальна районна учительська конференція під прводом нсп.др.І.Околота
23 вересня – Виставка “Золотий черевичок”
3 жовтня – німецька мандрівна виставка
4 жовтня – учительська конференція
5 жовтня – св. сповідь і причастя молоді
31 жовтня – свято книжки
1 листопада – Листопадові роковини
8 грудня – День Просвіти
15 грудня – роковини заснування школи
16 грудня – візитація школи інсп. І.Околотом
18 грудня – свято Миколая
6-20 січня – різдвяні канікули
9 лютого – роковини великих січневих історичних днів, виставка п,єси “Мова років”
13 лютого – День Лесі Українки
17 лютого – доповідь мгр Кульчицького про алкоголь та тютюн
18 лютого – виставка вишиванок
20 лютого доповідь п.Добрянської про народну школу
9 березня – виставка у школі п,єси “Дід Мороз”
22 березня – концерт у честь Тараса Шевченка
12 квітня – заняття буднку школи військом
17-23 квітня – великодні канікули
28 травня – Свято Історичних травневих днів
7-10 червня – зеленосвяточні канікули
9 червня – Свято героїв
19 червня – св. сповідь і причастя
28 червня – закінчення навчального року
 

Список учнів у 1940/41 шк.р.

І кл    ІІ клас
1. Борим Ярослава   1. Андрахевич Едвард
2. Букса Любомира    2. Березка Марія
3. Бздель Іван     3. Богдан Юрій
4. Бохняк Осип  4. Васьо Володимир
5. Ванкевич Лукія     5. Головач Чеслав
6. Ворона Іван  6.   Грабовська Ірина
7. Галушка Омелян  7.  Грабовецька Євгенія
8. Галущак Маріян   8. Горецька Марія
9. Головатюк Юрій 9. Зєльонка Ірина
10. Грабовецька Аделя    10. Іванів Євгенія
11. Гута Мєчислав  11. Козій Нестор
12. Заставна Софія 12. Кузик Євгенія
13. Зеленяк Ярослава 13. Левицька Стефанія
14. Кріль Ангелина   14. Ляльович Вільгельм
15. Кукіль Богдан 15. Маковецький Іван
16. Кущак Володимир 16. Палчинський Іван
17. Ліськевич Ігор 17. Подолець Осип
18. Мовчко Ярослав   18. Солган Ярослава
19. Мушак Олександр 19. Стрихарська Марія
20. Падаковська Уршуля   20. Шабат Катерина
21. Пекар Ірина  21. Шкільник Володимир
22. Підпірка Стефан  22. Шеснюк Каролина
23. Припасняк Іван  23. Ящишин Іванна
24. Ребіж Юліян  24. Гуль Михайло
25. Рушишин Магдалина  25. Ісаїв Всеволод Вячеслав
26. Стренчак Христина  26. Ісаїв Ольга
27. Сухий Франц  27. Коляник Володислав
28. Шабат Ольга    
29. Юркевич Юлія    
30. Березецька Омеляна    
31. Березецька Ірина    
32. Гурський Євген    
33. Шалай Володимир    
34. Вавринкевич Мєчислав    
35 Ірза Августин  

36. Проць Іван