Ridna Mowa

Веснянки, гаївки, гагілки, ягілки

Від редакції:

Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки) — назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння тощо. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли», «Ось так, ось так рвуть мак» та ін. У західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.
Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів — прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, по вулицях і в полі носили зображення сонця, водили хороводи тощо.
Один з обрядів був дитячий. За давнім повір'ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити приліт птахів, діти, співаючи пісень, носили по селу випечених з тіста «жайворонків».

А в нашої перепілоньки
та голівка болить,
та голівка болить,
тут була, тут була перепілонька,
тут була, тут була винозіронька!
А в нашої перепілоньки
та плечиці болять,
та плечиці болять,
тут була, тут була перепілонька,
тут була, тут була винозіронька!
А в нашої перепілоньки
рученята болять,
рученята болять,
тут була, тут була перепілонька,
тут була, тут була винозіронька!
А в нашої перепілоньки
ноженята болять,
ноженята болять,
тут була, тут була перепілонька,
тут була, тут була винозіронька!

А в нашої перепілочки та голівка болить,
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була, тут була винозірочка.

А в неділю раненько
Приїде мій батенько,
Привезе мнї дівоньку
В рутвяному віноньку -
Меншую, кращую,
Ось вона є!

А в тому саду чисто метяно,
Ще й хрещатим барвіночком
Дрібно плетено.

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле. (Тричі)
Молодому козакові
Мандрівочка пахне. (Тричі)
Помандрував козаченько
У чистеє поле. (Тричі)
За ним іде дівчинонька:
"Вернися, соколе!" (Тричі)
"Не вернуся-забарюся,
Гордуєш ти мною. (Тричі)
Буде ж твоє гордування
Все перед тобою". (Тричі)
Помандрував козаченько
З Лубен до Прилуки. (Тричі)
Ой плакала дівчинонька.
Здіймаючи руки. (Тричі)

А вже весна, а вже красна,
із стріх вода капле, -
молодому козаченьку
мандрівочка пахне.
Як поїхав козаченько
через чисте поле,
за ним його дівчинонька:
- Вернися, соколе!
- Не вернуся, забарюся,
гордуєш ти мною,
буде ж теє гордування
все перед тобою!

А йдіть, кози,
А йдіть, кози.
Повидайте боже,
Повидайте, повидайте
Як старі баби скачуть.
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак нехороше,
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак непригоже.
А йдіть, кози,
А йдіть, кози.
Повидайте боже,
Повидайте, повидайте
Як старі діди скачуть.
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак нехороше,
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак непригоже.
А йдіть, кози,
А йдіть, кози.
Повидайте боже,
Повидайте, повидайте
Як парубки скачуть.
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак нехороше,
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак непригоже.
А йдіть, кози,
А йдіть, кози.
Повидайте боже,
Повидайте, повидайте
Як дівки скачуть.
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак хорошенько,
Й отак, й отак,
Й отак, й отак,
Й отак пригоженько!

1-й гурт:
А ми просо сіяли, сіяли
Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.
2-й гурт:
А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід-ладо, витопчем, витопчем.
1-й гурт:
А чим же вам витоптать, витоптать,
Ой дід-ладо, витоптать, витоптать?
2-й гурт:
А ми коней випустим, випустим,
Ой дід-ладо, випустим, випустим.
1-й гурт:
А ми коней переймем, переймем,
Ой дід-ладо, переймем, переймем.
2-й гурт:
А чим же вам перейнять, перейнять,
Ой дід-ладо, перейнять, перейнять?
1-й гурт:
Ми шовковим поводом, поводом,
Ой дід-ладо, поводом, поводом.
2-й гурт:
А ми коней викупим, викупим,
Ой дід-ладо, викупим, викупим.
1-й гурт:
А чим же вам викупить, викупить,
Ой дід-ладо, викупить, викупить?
2-й гурт:
А ми дамо сто рублів, сто рублів,
Ой дід-ладо, сто рублів, сто рублів.
1-й гурт:
Нам не треба й тисячу, тисячу,
Ой дід-ладо, тисячу, тисячу.
2-й гурт:
А ми дамо дівчину, дівчину,
Ой дід-ладо, дівчину, дівчину.
1-й гурт:
Одчиняймо ворота, ворота,
Забираймо дівчину, дівчину.

А ми просо сіяли, сіяли!
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- Ой ми поле оремо, оремо,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
ой ми жито сіємо, сіємо!
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- А ми коні пустимо, пустимо!
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- А ми коні займемо, займемо!
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- А ми коні викупим, викупим.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- Ой що ж ви нам додасте, додасте?
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- Ой ми дамо сто рублів, сто рублів.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- Ми сто рублів не візьмем, не візьмем.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- А (ми) дамо тисячу, тисячу.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- Ми тисячі не візьмем, не візьмем.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- А ми дамо дівочку, дівочку.
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
- За дівочку ні слова, ні слова,
Зеленая рута, жовтий цвіт, жовтий цвіт!
за кониченьки да й з двора, да й з двора!

А я рак-неборак
Цівки суче,
Щуконька-рибонька
Догори скаче,
То вгору, то в долину.

Бердо, бердо, бердовичко,
Як нас мало, невеличко.
Гей, гей, мало нас,
Под же, дівча, медже нас.
Бердо, бердо, бердовичко,
Як нас дуже, як велично.
Гей, гей, дуже нас,
Розийдмеся вшитки враз!

Бідна моя головойко!
Нещаслива моя долейко!
Що ж я, бідна, наробила!
Кострубонька не злюбила!
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Стану, стану до шлюбоньку.
А в неділю пораненьку
Приїжджає Кострубонько
На сивому кониченьку,
На лляному рушниченьку.

Бідна моя головонько!
Нещаслива моя доленько!
Що я, бідна, наробила, -
Кострубонька полюбила.
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
Стану, стану до шлюбоньку
У неділю пораненьку
На льняному рушниченьку.
Приїдь, приїдь, Кострубоньку,
На сивому кониченьку.

Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Ой весно, весно,
Що ж ти нам принесла?
Принеси нам в хату,
Радості багато.
В комору - достатки,
На поле - дозвілля,
Зелен - розмарину -
На моє весілля.

Благослови, мати,
Весну закликати.
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зиму проводжати,
Весну зустрічати.
Зимочка - в візочку,
Літечко - в човночку!

Бородар, бородарку!
Продав Зосим Дарку.
А що взяв за Дарку?
Цілу піврубельку.

Вийдемо, вийдемо зранку на веснянку.
Вийдемо, вийдемо на травку-муравку,
Да й сплетемо, да й сплетемо
Рученьки в таночок,
Заведем, заведем кривенький таночок,
Кривенький таночок.

Горіва липка, горіва,
А під ньов мива сідива,
Іскорки на ню падали, падали,
Вшитки парібки пвакали.
Іскорки на ню падали, падали,
Вшитки парібки пвакали.
Ой ви, парібки, не пвачте,
Зелену липку загасте.
Парібци липку гасили,
В решетах воду носили.
Парібци липку гасили,
В решетах воду носили.
Зелена липка ядловец,
Ліпший кавалір, як вдовец...
Бо вдовец биє, катує,
Кавалір стискат, цювує.
Бо вдовец биє, катує,
Кавалір стискат, цювує.
Под же, миленький, до саду,
Будем сіяти розсаду,
Розсада буде сходити,
Ми ся будеме любити...
Розсада буде сходити,
Ми ся будеме любити...

Горіла липка і явір,
Горіла липка і явір, і явір,
Сподобав мі ся кавалір.
Горіла липка і явір, і явір,
Сподобав мі ся кавалір.
Горіла липка і явір.
Горіла липка, горіла, горіла,
Під ньов дівчина сиділа.
Горіла липка, горіла, горіла,
Під ньов дівчина сиділа.
Іскерки на ню падали.
Іскерки на ню падали, падали,
Парібци за ньов плакали.
Іскерки на ню падали, падали,
Парібци за ньов плакали.
Не плачте, парібци, не плачте.
Не плачте, парібци, не плачте,
Дзелену липку загасте.
Не плачте, парібци, не плачте,
Дзелену липку загасте.
В решеті воду носили,
Дзелену липку гасили, гасили,
Дзелену липку гасили.
Дзелену липку гасили, гасили,
Дзелену липку гасили.
Кілько в решеті той води,
Кілько в решеті той води, той води,
Тівко парібской паради.
Кілько в решеті той води, той води,
Тівко парібской паради.
Горіла липка і явір.
Горіла липка і явір, і явір,
Десь ся мій милий забавив.
Горіла липка і явір, і явір,
Десь ся мій милий забавив.
Забавив він ся при Тисі.
Забавив він ся при Тисі, при Тисі,
Їмав він рибки Марисі (Ярисі).
Забавив він ся при Тисі, при Тисі,
Їмав він рибки Марисі (Ярисі).

Горіла липка, горіла,
Під ньов дівчина сиділа.
Іскорки на ню падали,
Парубки за ньов плакали.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті той води,
Тілько в парубка той правди.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті є дірок,
Тілько є в селі красних дівок!

Горіла липка, горіла,
Дівчина під ньов сиділа.
Іскорки на ню падали,
Хлопці за нею плакали.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті той води,
Тілько парібской уроди.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті тих дірок,
Тілько в Висові крас дівок!

Горіла липка, горіла,
А під ньов мила сідила.
Іскорки на ню падали.
А хлопці за ньов плакали.
Іскорки на ню падали.
А хлопці за ньов плакали.

Горіла липка, горіла,
А під ньов мила сідила.
Іскорки на ню падали, падали,
А хлопці за ньов плакали.
Іскорки на ню падали, падали,
А хлопці за ньов плакали.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті той води, той води,
Тілько в парубка той правди.
Кілько в решеті той води, той води,
Тілько в парубка той правди.
В решеті воду носили,
Зелену липку гасили.
Кілько в решеті є дірок, є дірок,
Тілько є в селі красних дівок.
Кілько в решеті є дірок, є дірок,
Тілько є в селі красних дівок.

Горобеєчку, в садку-падку,
Та чи був же ти в нашім садку,
Та чи бачив ти, як мак сіють?
- Ой так сіють мак,
І морковку, й пастернак.

Де лес бив, де лес бив чорний баране?
Во млині, во млині вельможний пане. (Двічі)
Што ти там робив, чорний баране?
Молов пшениченьку, вельможний пане. (Двічі)
Хто тя застав, хто тя застав чорний баране,
Сам млинар, сам млинар вельможний пане. (Двічі)
Чим тя бив,чи тя бив чорний баране,
Ціпами, ціпами вельможний пане. (Двічі)
Било втікац, било втікац чорний баране,
Не било де, не било де вельможний пане. (Двічі)
В мишу діру, в мишу діру чорний баране,
Вельки роги, вельки роги вельможний пане. (Двічі)
Било зривац, било зривац чорний баране,
Кед боліло, кед боліло вельможний пане. (Двічі)
Било мастиц, било мастиц чорний баране,
Не било чим, не било чим вельможний пане. (Двічі)

Де ти їдеш, Яничку, Яничку, на тим сивим коничку, коничку!
Недалечка, за Тису, за Тису, своїй милій дар несу, дар несу.
Ой сіяла Ганичка лободу, посилала Яничка по воду,
Ей, по воду студену, студену, там на лучку зелену, зелену!
Чи ти мене, Яничку, не знаєш, же ти нашу хатину минаєш?
Наша хата край води, край води, з високого дерева, з лободи.
Вилетіла ластівка зо скаля, зобудила нас вшитких зо спаня.
Дерева ся в садах розвивают, висов'яне нову яр витают.
Вилетіла ластівочка зо скаля, зобудила дівчатко зо спаня.
Кед ся тото дівчатко збудило, до яркой ся роботи пустило.
Орали би волоньки, орали, кеби мали орача з Висови,
Але мают зо світа, зо світа, не поорют до літа, до літа.
Ой на роваш, мамичко, на роваш, кому же ти дівчатко виховаш?
Ой тобі то, Яничку, тобі то, будеш мати фраїрку на літо.
День бим косив, день бим жав, день бим жав, я би таке дівча взяв.
Ани коси, ани жни, ани жни, лем зав'яжи тай возми, тай возми.

Десь тут була подоляночка.
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла,
Тут вона впала,
До землі припала.
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька!
Умий своє личко,
Та личко біленьке,
* Біжи до Дунаю,
Бери молоденьку,
Бери ту, що скраю!
* Співається також:
Личко біленьке

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Тут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань, подоляночко!
Умий личко так, як шкляночку!
Біжи до Дунаю,
Візьми ту, що скраю!
Біжи до Дунаю,
Візьми ту, що скраю!

Десь тут була подоляночка
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала, до землі припала.

До саду, дівчата, до саду,
Сіяти розсаду, розсаду!
Ище наша розсада не зишла,
Юж ся наша любов розишла.
Ище наша розсада не зишла,
Юж ся наша любов розишла.
Під грушку, дівчата, під грушку,
Сіяти петрушку, петрушку!
Ищи наша петрушка не зишла,
Юж ся наша любов розишла.
Ищи наша петрушка не зишла,
Юж ся наша любов розишла.
На лучки, дівчата, на лучки,
Сіяти павучки, павучки!
Ищи наши павучки не зишли,
Юж ся наши дівки розишли.
Ищи наши павучки не зишли,
Юж ся наши дівки розишли.

Женчичок, бренчичок прилітає,
Високо ніженьку підіймaє,
Koби-то, набито, ніженьку пробито,
В зеленім лугу бери пару другу.

- Заїньку, та за головоньку!
Та нікуди заїньку та ні вискочити,
Та нікуди заїньку та ні вистрибнути.
- Заїньку, обернися!
Яка тобі люба-мила, обіймися!
Заїньку! п’ятки-мнятки!
Та нікуди заїньку та ні вискочити,
Та нікуди заїньку та ні вистрибнути.
- Заїньку, обернися!
Яка тобі люба-мила, обіймися!
- Заїньку, сінця-колінця!
Та нікуди заїньку та ні вискочити,
Та нікуди заїньку та ні вистрибнути.
- Заїньку, обернися!
Яка тобі люба-мила, обіймися!

Зелена липка горіла. (Двічі)
Під ньов дівчина сиділа. (Двічі)
Іскорки на ню падали, (Двічі)
А хлопці за ньов плакали. (Двічі)
Не плачте, хлопці, не плачте, (Двічі)
Зелену липку загасте. (Двічі)
Решетом воду носили, (Двічі)
Іскорки на ній гасили. (Двічі)
Кілько в решеті є води, (Двічі)
Тілько з вас, хлопці, вигоди. (Двічі)

Зелена сосна горіла, (Двічі)
Під ньов милейка (Тричі)
сиділа.
Під ньов милейка (Тричі)
сиділа.
Іскорки на ню падали, (Двічі)
Молодці за ньов (Тричі)
плакали.
Молодці за ньов (Тричі)
плакали.
А ви, молодці, не плачте, (Двічі)
Зелену сосну (Тричі)
загасте.
Зелену сосну (Тричі)
загасте.
Зелену сосну гасили, (Двічі)
В решеті воду (Тричі)
носили.
В решеті воду (Тричі)
носили.
Скілько у решеті дірок є, (Двічі)
Тілько у Мокрім (Тричі)
дівок є!
Тілько у Мокрім (Тричі)
дівок є!


Ridna Mowa Menu
Попередня: Мозковий штурм
Наступна: Математичний Колобок