Ridna Mowa

Формування мовно-мовленнєвих компетенцій засобами навчального тексту на уроках української мови у 8-9 класах

Валентина Заєць
старший викладач кафедри української мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка
Формування мовно-мовленнєвих компетенцій засобами навчального тексту  на уроках української мови  у 8-9 класах

(Фрагмент - повний текст статті - Рідна мова Нр 19 за 2013 рік)

Сучасні тенденції до синтезу знань, інтенсивне збагачення й оновлення уявлень про навколишній світ потребують забезпечення єдності навчання й виховання для саморозвитку, самореалізації учнів та спрямовують вивчення української мови засобами навчального тексту, що містить інформацію з усіх сфер діяльності людини.

Загальновідомо, що у 8-9 класах завершується формування системи знань, вмінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. Наявні тенденції до синтезу знань спрямовують вивчення української мови на використання міжпредметних зв’язків, що урізноманітнює навчальну інформацію, посилює її пізнавальну функцію.

Забезпечити системність мовних знань в учнів можна лише «за умови належного єдиного методологічного, методичного, наукового, естетичного рівня навчання курсу мови»[2;с.101], як зазначає вчений-лінгводидакт С.Караман.

Оскільки спільною для всіх навчальних предметів шкільного курсу є такі завдання: навчити учня працювати з текстом, виділяти в ньому головне, тому інтегративні функції української мови найбільш ефективно вирішують проблему уточнення і розширення конкретних уявлень учнів про довкілля, про людину, про природу і суспільство і на їх основі – задачу формування мовно-мовленнєвої компетенції.

На наше глибоке переконання, комплексні мовно-мовленнєві вправи, розроблені на матеріалі навчальних текстів, що мають генетичні зв'язки з українською мовою (українська, зарубіжна  література, іноземна мова та історія) та несуміжних предметів (математика, фізика, географія та хімія), забезпечують підвищення рівня грамотності в цілому (мовна компетентність) та формуватимуть вміння створювати власну освітню продукцію, передавати свої знання одноліткам (мовленнєва компетентність).

Учителю-словесникові важливо насамперед до текстової основи завдань визначити мету, яка відповідатиме загальнонавчальним і спеціальним вимогам, створюючи тим самим широкі можливості для дидактичного опрацювання міжпредметного текстового матеріалу, що охоплює реалізацію системи завдань, як, скажімо, узагальнення й систематизація знань учнів, проведення лінгвістичних експериментів, створення власної освітньої продукції.

Запропонована добірка текстів і завдання до них відображає передбачені програмою теми з навчальних предметів курсу для учнів 8-9 класів і слугуватиме опертям у підготовці до уроків.

Текст 1

Гімн від географа

Павло Петрович Чубинський є автором тексту українського національного гімну. Цікаво, що в цьому гімні згадано кілька географічних об’єктів. Насамперед, це головну ріку України – Дніпро, а також ріку Сан і Чорне море. Автор гімну згадує також ріку Дон, що впадає в Таганрозьку затоку Азовського моря, де пролягла частина східного кордону України з Росією. А рядки «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці» – приклад образного порівняння, що дає підставу для пригадування утворення такого виду атмосферних опадів, як роси(З підручника географії).

Завдання до тексту:

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

1.Прочитайте текст, додержуючи норм української орфоепії. Назвіть орфограми. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

2.Визначне граматичну основу речень.

3.Напишіть самодиктант.

Мета: проведення лінгвістичного експерименту.

1.Поширте речення, використовуючи відокремлені члени речення.

Мета: розвиток творчих здібностей учнів.

1.Опишіть природне явище, згадане автором тексту гімну, використовуючи різні синтаксичні конструкції.

Текст 2

Ліс на Волині

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилося з лісового  струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро – тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині.

Містина вся дика, таємнича, але не понура, - повна ніжної задумливої поліської краси.

Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює до вітру, розвивається, одкриваючи блідо-блакитну воду. У лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів…(За Лесею Українкою).

Завдання до тексту:

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

1.Прочитайте текст. Випишіть у три колонки слова за орфограмами:

А) ненаголошені голосні [е],[и];

Б) уподібнення приголосних;

В) подовження та подвоєння приголосних.

2.Затранскрибуйте текст. Прочитайте, додержуючи правил української орфоепії.

3.Визначте граматичну основу речень.

Мета: розвиток творчих здібностей учнів.

1.Використовуючи художні засоби, запишіть свої враження від перебування в лісі.

Текст 3

Езоп

Езоп – давньогрецький байкар, засновник жанру байок. Про його життя не/ залишилось аніяких свідоцтв, лише відомо, що жив приблизно у VІ ст. до н. е. у Азії (на острові Самос) і був рабом Ксафана. За свій талант та не/вичерпну дотепність Езоп отримав свободу і відправився мандрувати у Грецію. І дуже швидко прославився серед греків.

Пряма критика і гострий соціальний протест були не/безпечні, тому Езоп охоче удавався до алегорії за участю тварин. Образи Вовка, Лисиці, Ворони, Жаби, Лева, Вола та ін. допомагали висміювати пороки людей (дурість, тупість, жадібність та інш.). Його байки були в усіх на устах. Письменності тоді не/було і  кожен розповідав їх на свій лад, як анекдот при нагоді.

Та дехто в байках Езопа впізнав себе. Звичайно, знайшлись «ображені», які заради помсти підклали у торбу золоту чашу, яку нібито Езоп вкрав із храму.

Езопа схопили і віддали у руки правосуддя, яке винесло вирок: або він стане  рабом, або – смерть.

Езоп хотів бути вільною людиною, тому і вибрав смерть. Його скинули зі скелі.

Так виникла байка – найдавніший та найдемократичніший жанр античної літератури. А ім’я Езопа назавжди закріпилося за байковим жанром.

З того часу, як з'явилась писемність, Езопові байки почали записувати, вони пережили тисячоріччя і стали улюбленим жанром багатьох країн світу.

Дійшли до нашого часу цитати й афоризми Езопа:

«Не/соромся навчатися у зрілому віці: краще навчатись пізно, ніж ніколи».

«Осла і в шкірі лева по крику впізнаєш».

«Не/має нічого більш досконалого, ніж бути вільним від усіляких докорів».

«Справжній друг пізнається в біді».

«Якщо кому-небудь повезе, не заздри, а порадій разом, і його удача буде твоєю, а хто заздрить, той собі гірше робить»(З енциклопедії).

Завдання до тексту:

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

1. Прочитайте текст відповідно до орфоепічних норм української мови.

2.Обґрунтуйте орфограми та вживання розділових знаків.

Мета: розвиток творчих здібностей учнів.

1.Напишіть твір-роздум за одним із афоризмів Езопа.

Текст 4

Спрагла Ворона

Ворона, якій захотілося пити, підійшла до дзбанка й намагалася його перевернути. Але дзбанок стояв міцно. Тоді вона вдалася до хитрощів: стала кидати до дзбанка черепки, і витіснила воду. Так Ворона вгамувала спрагу ( За Езопом).

Отже, розум сильніший за мужність.

Текст 5

Лисиця і Терен

Лисиця стрибнула через пліт і, щоб не послизнутися, вхопилася за Терен. Обідравши собі лапу і погано почуваючи, почала дорікати Тернові, що той завдав їй ще гіршого нещастя, коли вона  в біді шукала ще більшого порятунку. Терен заперечив: «Ой, як же ти помилилася, надумавши вхопитися за мене, коли я сам звик до всіх чіплятися». Трапляються такі нерозсудливі люди, що вдаються по допомогу до тих, для кого природніше річ шкодити(За Езопом).

Завдання до текстів 4-5:

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

1.Прочитайте текст, додержуючи норм української орфоепії.

2.Знайдіть ненаголошені голосні [е],[и] у різних морфемах, поясніть їх правопис.

3.Випишіть з орфографічного словника 15-20 прикладів, у яких можливе чи неможливе уподібнення двох приголосних.

Мета: розвиток творчих здібностей учнів.

1. Що, на Вашу думку, вважаємо розсудливістю та розважливістю? Чи вмієте ви зважати і зважувати? Запишіть свої міркування, використовуючи відокремлені члени речення.

Текст 6

Як одержують звук?

Що найміцніше на світі? Що найшвидше? Що найсолодше? Герої стародавніх казок проявляють чудеса кмітливості, відгадуючи такі загадки?

Відгадайте загадку: що найм’якіше у світі?

Думаєте, перина? Подушка? Ні,повітря. Звичайно ж! Повітря м’якіше за пух.

Ну, а що у світі найпружніше ? Не пружини і не гуми, а знову-таки повітря. Незважаючи на свою м'якість, воно надзвичайно пружне. Якби не ця властивість, то ви не надували б ним свої м'ячі: вони категорично відмовилися б стрибати.

Пружність "надм'яких" тіл – газів – у свій час дивувала фізиків і була причиною палких суперечок. Непорозумінню поклав край Михайло Васильович Ломоносов. Винуватцем пружності виявився безладний рух газових молекул. Бомбардуючи стінку посудини, що містить газ, вони створюють тиск, який уперто бореться зі стисканням. Отже, наш світ занурений у величезний пружний океан. І саме тому наш світ повен звуків.

Плескаючи в долоні, ми швидко стискаємо повітря. Воно завдяки своїй пружності одразу ж розширюється і здавлює сусідні ділянки атмосфери. Ті, стиснувшись, у свою чергу намагаються розширитись – і так далі й далі котиться невидима хвиля. А сягнувши нашого вуха, вона вдаряє об барабанну перетинку і породжує відчуття, яке ми називаємо звуковим.

Одне слово, звук – це пружні хвилі, що линуть у повітряному просторі. Люди знають це з давніх-давен. Ще дві тисячі років тому римський архітектор Вітрувій так точно описав у своїй книзі поширення звуку.

Фахівці кажуть: вовче виття і комариний писк – звуки музичні, а барабанний бій і стукіт кастаньєт – просто шум.

Як звук стає музичним, як він набирає висоти? Дуже просто. Треба, щоб пружні повітряні хвилі рухалися не безладно, а чітко «з розкладом». Якщо хвилі плинуть одна за одною на однаковій відстані, то вухо чує безперервний звук певної висоти. Що частіший їх плин, що коротші вони, то вищий звук(За Г. Анфіловим).

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

1.Назвіть слова-терміни, уживані в тексті. До яких галузей знання вони належать? У яких  галузях вони трапляються?

2.Прочитайте текст, дотримуючи норм української орфоепії. Запишіть слова, вимова яких відрізняється від написання.

3.Перебудуйте складні речення на прості речення, ускладнені відокремленими членами речення. Запишіть новоутворені речення.

Мета: розвиток творчих здібностей учнів.

1.Запишіть відомі вам позитивні та негативні дії звуку на організм людини.

Словникові диктанти

Мета: розвиток пізнавальних здібностей учнів.

1.Випишіть із довідників, орфографічних словників термінологічну лексику, погрупуйте за галузями знань. Обґрунтуйте вибір.

2.Запропонуйте однокласникам написати у класі словникові диктанти                        ( коментовані, розподільні). Перевірте правопис слів, поставте наголос.

Варіант1

Астигматизм, ацетилцелюлоза, багатопелюстковий, мінералоутворення, міфологія, міфотворець, мовно-літературний, науково-дослідний, науково-виробничий, науково доведений, науково-експериментальний, науково розроблений, національно-мовний, національно-самобутній, радіаційно-хімічний, ультракороткохвильовий, умовно-рефлекторний, фольклорно-етнографічний, центральноазіатський, центральноєвропейський,  чашоподібний.

Варіант2

Абориген, абревіатура, авангардизм, абсциса, аванпостний, авіаметрологічний, агрофізика, бета-промені, біогеоценоз, бісектриса, біогенез, бонапартистський, протиконституційний, процесуальний, поліхлорид, складотворний, південнослов’янський, інфінітив, континентальний, західносибірський, західнослов’янський, країнознавство.

Варіант3

Акциз, алгоритмізувати, анафема, спинномозковий, спинно-черевний, стилістико-семантичний, стопроцентний,  субтропіки, судинно-вегетативний, судинно-волокнистий, селекційно-генетичний, вінілацетат,  вітроелектростанція, звукопровідність, зовнішньополітичний, інавгурація, лімфоцит, магнієво-кальцієвий,  мікрокосм, системно-функціональний.

Варіант4

Адміністративно-господарський, бактеріоз, азотно-калійно-фосфорний, акмеїзм, культурно-національний, кшталт, кюрі, лексико-граматичний, лексикографія, ліберально-демократичний, лімфовузол, венозно-судинний,  навколосонячний, надорбітальний, народногосподарський, дефініція, децентралізація, доісторичний, дрібноклітинний, засухостійкий, міжрегіональний, протиепідемічний.

Варіант5

Аксіома, десятискладовий, дисиміляція, дисонанс, диференціально-функціональний, діаметрально протилежний, діагонально-перехресний, палеонтологія, паперово-целюлозний,  парабола, параболічний, патентно-ліцензійний, первіснообщинний, паливно-енергетичний, південно-східний, південноукраїнський, продуктообмін, проектно-експериментальний, прямолінійно-паралельний.

Варіант6

Акустико-артикуляційний, анафора, паливопостачання, післяльодовиковий, пірамідальний, прес-конференція, прямо пропорційний, радіаційно-екологічний, радіаційно-активний, мілівольт, мілітаристський, європейсько-азіатський, дрібнокристалічний, електронно-вимірювальний, сонячно-планетний, прямо протилежний, соціально-економічний, планово-фінансовий, піфагорійський, позаєвропейський.

Варіант7

Абревіація, абсолют, анатомо-фізіологічний, вертикально розташований, висококонцентрований, електронно-променевий, суспільствознавець, західноукраїнський, емпіризм, етнографія, перпендикуляр,  паливоспоживання, патентно-інформаційний, пруссько-австрійський, політемігрант, торф’яно-болотний, європейсько-азіатський, мовностилістичний, мінерально-сировинний, місіонер, порівняльно-історичний.

Варіант8

Абсорбент, абстракціонізм, валентність, вектор-функція, джерсі, дикоплодовий, помірно континентальний, понадзвуковий, науково аргументований, вітамінотерапія, мовностилістичний,  високохудожній, суспільно-історичний, персоніфікація, соціально зумовлений, соціально-культурний, перфокарта, пів-Африки, судово-адміністративний, післяслово, правонаступник, симетрично-протилежний, соціально небезпечний.

Варіант9

Асиміляція, амфібрахій, анапест, великокнязівський, аксометрія, соціолого-лінгвістичний, вібраційно-частотний, міжзоряний, міжмолекулярний, симетрично розташований, торф’яно-рослинний, словоформа, сонячно-оптичний, монополізувати, навігаційно-геофізичний, вінілхлорид, північноатлантичний, інтегрально-диференціальний, планово-економічний, рудно-металургійний, середньоарифметичний.

Варіант10

Артеріально-судинний, азимутально-широтний, вакцинація, міжгалактичний, міжгосподарський, семантико-граматичний, семикратний, словотлумачення, північно-західний, префіксально-суфіксальний, сентименталізм, сенсорний, соціально-побутовий, навколопланетний, соціально активний, південно-західний, південнокримський, правонаступник, симетрично-протилежний, соціально небезпечний.

Варіант11

Альвеолярний, альдегід, альфа-промені, культурно-побутовий, регенерація, релігійно-етичний, релігійно-філософський, рослинно-ландшафтний, поліграфія, поліомеліт, поперечно-горизонтальний, венозно-артеріальний, середньовічний,  вібріон, мікрометрія, правонаступник, симетрично-протилежний, соціально небезпечний, складонаголос, прямошаруватий, суспільно-політичний.

Тексти 7-10

Мета: узагальнення й систематизація вивченого.

Диктанти

(контрольні, вибіркові,пояснювальні, відтворювані, попереджувальні, коментовані, творчі)

Текст 7

«Цвіте терен, цвіте терен»

Від наших пращурів чимало збереглося пісень, легенд, переказів та повір’їв про терен. Дійсно,  чим зумовлене таке пошанування рослини? Відомо, що раніше в природному довкіллі ця рослина була дуже поширена. Колючі кущі росли повсюдно колоніями в байраках, балках, схилах, утворюючи терняки. З темно-синіх їстівних плодів з терпким кисло-солодким присмаком виготовляли чудовий напій-тернівку. Донині в українських народних назвах з глибоким пошануванням звучить рослина: тереночок, теренок, тернівник, теренець. І назви поселень на Україні: Терни, Теренці, Тернів, Тернівка, Тернівщина, Тернове, Тернові Поди, Тернова, Тернова Балка, Терновиця.

Народна мудрість наголошує на виокремленості терну з-поміж інших кущів та дерев: «На терню яблука не родяться», «Тернина грушок не родить». Як ознака запустіння увійшов в обіг образний вислів: «Поросли шляхи тернами». Народні прислів’я свідчать, що тернові плоди – це очі дівчини, яка не шанувала матері, була непутящою. З рослиною пов’язані й такі відомі поняття, «терновий вінець» і «шлях, устелений терном»(За А.Кондратюком; 142 слова).

Текст 8

Диктант

І вічний поклик життя

Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки довкруж помітні ще задовго до танення снігів, до повсюдного зелен-цвіту.

Теплі передчуття оновлення навіює знайома картина синіючого вдалині небосхилу, і чіткими стають обриси лісу на тлі цієї прозорої синяви. Усе наче застигло, причаїлось перед великою переміною.

Та й рослинний світ увесь у тремкому очікуванні. Не терпиться йому – і посилає у світ, до сонця, перші пагони. Все ще так невизначено у природі, ще сніги довкруж, а верболози вже викинули пухнасті ніжні котики. Ми зламуємо вербові гілки, ставимо їх у вазу на столі, милуємось, і трепетні почуття огортають нас, серце сподіваннями повниться.

Де-не-де лише проталини серед глибоких снігів у лісі, а досить торкнутися вільхової гілки – і хмаркою вгору пилок струменить. Над ліщиновими заростями від легкого подиху здіймається жовта хмарка. То пилок вітром розноситься, для цього простір потрібний. А коли ліс одягнеться в зелені шати, пилок далеко не полетить – за лист зачепиться.

Отож і поспішають ці дерева відквітувати до пори повсюдного зелен-цвіту(За А.Кондратюком;163 сл.).

Текст 9

Диктант

Голубе диво


Ridna Mowa Menu
Попередня: Основні напрями роботи з стилістики
Наступна: Дитяча книжка в процесі виховання сучасної дитини дошкільного віку